Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Лебединським районним судом Сумської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом лектора-екскурсовода до Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди та судових витрат.
Суд визнав протиправними та скасував два накази про накладення дисциплінарного стягнення, стягнув з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн та судові витрати. В іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено. Вимоги позивача підлягали задоволенню частково з наступних підстав:
- суд дійшов висновку, що відсутність працівника музею на робочому місці у робочий час була поважною та відповідно не є підставою застосування до нього будь-якого заходу дисциплінарного стягнення, оскільки така відсутність була зумовлена необхідністю позивача звернутися зі скаргами на дії керівника, відстоюючи у такий спосіб свої трудові права, а саме права на належні умови праці, які на запит працівника йому директором музею забезпечені не були, хоча згідно з вимогами трудового законодавства саме на роботодавця покладено такі обов’язки (ст. 141 КЗпП України);
- Комунальний заклад виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» у спірних наказах, а також і у своїх запереченнях проти позову, викладених у відзиві на позовну заяву, посилається на акти, як підставу правомірності прийняття таких наказів, якими, начебто, встановлені факти порушення, але на підтвердження цього самих актів, як доказів, сторона відповідача не представила, тоді як згідно цивільного процесуального законодавства кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Рішення не набрало законної сили та може бути оскаржене у встановленому законом порядку.
З текстом судового рішення можна ознайомитися в ЄДРСР за №950/101/22.
Довідково. В січні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив: визнати протиправними та скасувати два накази Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» про накладення на нього дисциплінарного стягнення, стягнути з відповідача на його користь в рахунок завданої моральної шкоди 10 000 грн та усі понесені ним судові витрати. Свої позовні вимоги він мотивував тим, що він працює на посаді лектора-екскурсовода музею, з якої його двічі незаконно звільняли та поновлювали за рішеннями суду. Після поновлення його на роботі в грудні 2021 року, на думку позивача, директор музею почав відразу ж створювати умови для його чергового звільнення, а саме заборонив йому користуватися комп’ютерами та іншою оргтехнікою та засобами інформації, що знаходяться в музеї, посилаючись на те, що у його посадовій інструкції не передбачено, що він має працювати на комп’ютері, а тому всі документи повинен виготовляти в рукописній формі, директор налаштовував проти нього колектив, чинив на нього психологічний тиск, цькування, створював ворожу атмосферу через чергове поновлення на роботі. Позивач зазначає, що з метою захисту своїх трудових прав він був вимушений у робочий час ходити на прийом до голови, секретаря Лебединської міської ради, начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради, про що ставив до відома директора музею. У зв’язку з такою його відсутністю на робочому місці та на підставі штучно створених, на думку позивача, документів (актів) його було притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, про що видано відповідний наказ, в якому зазначено про те, що причини його відсутності на робочому місці не є поважними, з чим позивач не погоджується та вважає такий наказ відповідача неправомірним.
Крім цього, директором музею було видано наказ «Про визначення завдань окремим працівникам», яким зобов'язано в короткі строки позробити індивідуальний робочий план на рік (в тому числі у рукописній формі) та ряд інших документів та подати їх на затвердження. На початку січня 2022 року відповідачем було видано наказ про оголошення догани позивачеві у зв'язку з невиконанням вищезазначеного наказу. Цей наказ позивач також вважає протиправним з огляду на те, що за змістом посадової інструкції лектора-екскурсовода, яка затверджена директором художнього музею, його основним обов’язком є проведення екскурсій та лекцій та не передбачено обов’язку розробляти і подавати на затвердження директору музею індивідуального робочого плану, розробляти пропозиції до Плану роботи художнього музею, екскурсійних робочих планів та маршрутів по обслуговуванню екскурсійних груп та окремих відвідувачів, планів лекцій, звітів по виконанню своїх посадових обов’язків та наказів директора художнього музею. Так само не передбачено обов’язку виготовляти документи у рукописній формі.
Також позивач вважав, що виданням неправомірних наказів йому завдано моральної шкоди у зв’язку з негативними змінами в житті, приниженням перед колективом, налаштуванням проти нього колег та незаконним застосуванням дисциплінарних стягнень у вигляді доган, що призвело до втрати нормальних життєвих умов, постійних душевних страждань та вимагає від позивача додаткових зусиль в організації свого життя. Розмір своїх нематеріальних втрат він оцінював у 10 000 грн.
Представник відповідача проти позову заперечив, оскільки вважає вимоги свого працівника необґрунтованим та просив відмовити у задоволенні його вимог з наступних підстав.
При оголошенні позивачу догани, факт порушення ним трудової дисципліни було встановлено в відповідних актах, в яких йде мова про те, що в грудні 2021 року лектор-екскурсовод неодноразово у робочий час самовільно полишав своє робоче місце та був відсутній на робочому місці. За фактом неодноразового перебування поза робочим місцем у визначений робочий час, а також подальшого неухильного дотримання режиму роботи позивач кілька разів попереджався про відповідальність, але такі попередження ігнорував. Під час з’ясування всіх обставин та фактів порушення трудової дисципліни було вивчено обставини, вказані лектором-екскурсоводом у його письмових поясненнях. Крім того відповідач зазначив, що право на звернення громадян щодо захисту прав, слід реалізовувати у позаробочий час. Беручи до уваги інформацію, наведену в актах, а також не представлення позивачем поважних причин, які могли б спростувати вчинення проступку, відповідач вважає, що це було здійснено умисно та підтверджує наявність вини працівника.
При оголошенні позивачу догани за невиконання завдань, передбачених наказом «Про визначення завдань окремим працівникам», факт порушення трудової дисципліни було також встановлено у відповідних актах, оскільки, на думку відповідача, працівник музею мав достатньо часу для виконання визначених наказом завдань, був ознайомлений зі своїми посадовими обов'язками, правами та графіком роботи. Крім того, робоче місце лектора-екскурсовода, на думку відповідача, забезпечене усіма необхідними засобами для виконання ним посадових обов'язків, він має доступ до картотеки наукових описів експонатів музею, інвентаризаційних карток, наукової, історичної й мистецтвознавчої літератури, каталогів та усієї музейної документації, що знаходиться у методичному кабінеті, як й інші працівники. Позивачеві кілька разів було роз’яснено, що заборони на використання комп'ютерною технікою не було та повідомлено, що художній музей не має вільного комп'ютера, а також коштів на його придбання. Інші ж працівники висловили свою незгоду у наданні комп’ютерів, так як на них знаходиться фондово-облікова документація, доступ до якої має обмежене коло осіб, авторські наукові й методичні напрацювання, тощо. Також зауважили, що передача комп'ютерів в користування іншим працівникам негативно позначиться на виконанні ними посадових обов'язків.
Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що єдиною підставою для оголошення догани є конфліктні ситуації й безпідставні претензії директора музею є надуманими та нічим не підтвердженими обвинуваченнями.