Судом ухвалено виправдовувальних вирок

            Вироком Лебединського районного суду Сумської області від 23 листопада 2015 року виправдано громадянина М., який обвинувачувався  по  ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України (порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження; залишення особи  у небезпеці).

            Громадянин М. обвинувачувався  в тому, що в листопаді 2012 року, керуючи автомобілем в м. Лебедині,  не вжив заходів щодо зменшення швидкості керованого автомобіля аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, не дотримався безпечної дистанції чи безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на велосипедиста К., який рухався на відстані 0,5м від правого краю проїзної частини дороги, спричинивши йому тілесні ушкодження, від яких він  помер в лікарні.

            Після наїзду на велосипедиста К., водій М., порушуючи вимогу п.2.10 Правил дорожнього руху, не зупинив свій транспортний засіб на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, якого сам своїми протиправними діями поставив у безпорадний стан,

           Дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку, суд вважає, що інкриміноване громадянину М.  органом досудового розслідування обвинувачення, прокурором не доведено, воно не має достатнього доказового підгрунтя, забезпечується суперечливими доказами, які не заслуговують довіри, а можливість отримання будь-яких інших об’єктивних доказів вини громадянина М. вичерпано в силу допущених недоліків під час фіксування слідів дорожньо-транспортної пригоди в ході огляду місця пригоди. Так, основний процесуальний документ – протокол місця пригоди, що складався  в день вчинення ДТП, мав такі  порушення вимог процесуального законодавства, які усунути  під час судового розгляду не було можливості, а всі інші  докази обвинувачення  по справі базувалися саме на цьому документі.

         Крім того, після наїзду на потерпілого К., обвинувачений М. проїхавши деяку відстань від місця ДТП, повернувся та з’ясував стан потерпілого та необхідність виклику швидкої допомоги і залишився чекати приїзду працівників правоохоронних органів. На підставі цього, суд дійшов висновку, що в діях громадянина  М. відсутній склад злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 135 КК України (залишення в небезпеці).

            Вирок суду не набрав законної сили і може бути оскаржено в установленому законом  порядку.

В ЄДРСР Справа  № 585/1456/14-к,  номер провадження  1-кп/580/8/15.